Навчання швидкісного читання. Читання за методикою І.Федоренка


Значного розповсюдження і застосування у практиці масової школи набули системи вправ для формування навички швидкочитання І. Т. Федоренка, В. М. Зайцева та комплекс вправ для формування правильного свідомого, виразного та швидкого читання Б. В. Динги.
              Про важливість швидкого читання В. О. Сухомлинський писав: "Читання - це віконце в світ, найважливіший інструмент навчання, воно має бути вільним, швидким - лише тоді цей інструмент буде готовий до дії".
             Одне з провідних місць у формуванні особистості належить читанню. Адже саме читання є невичерпним джерелом знань, духовного, емоційного, розумового розвитку людини. Тому навчання дітей читати, формування в них стійкого інтересу до цього виду діяльності було і залишається важливим завданням початкової школи. Для його успішного розв'язання вчителю необхідно чітко усвідомлювати психологічні особливості цього процесу.
Читання взагалі буває двох видів: читання вголос і читання мовчки (про себе). Яку ж роль мають відігравати у навчанні ці різновиди читання?
Як одне, так і друге читання має велике значення і в навчанні, і в житті людини.
Обидва види читання мають певні особливості, кожен з цих видів має властиву йому перевагу, а тому недооцінювати будь-який з них або надавати перевагу якомусь видові читання в практиці початкової школи буде в однаковій мірі неправильним.

У чому ж полягають особливості кожного з видів читання?
1)    Голосне читання є основним засобом, щоб взагалі навчитися читати, стати письменною людиною.
2)  Воно сприяє розвиткові живої усної мови, виховує вміння говорити правильно, виразно.
3)  Читання вголос дає можливість учням із розвиненою більше слуховою пам'яттю краще запам'ятати читаний матеріал.
4)  При голосному читанні вчитель має можливість виявити і перевірити уміння учнів правильно читати.
5)   Голосне читання запобігає виробленню шкідливої звички читати не весь текст, а тільки дещо з нього, задовольняючись з загальної орієнтації в прочитаному, замість глибокого засвоєння його; отже, привчає до уважнішого і вдумливішого читання.

Отже, обидва види читання мають навчальну цінність. Тому треба розвивати в учнів навички як читання вголос, так і читання мовчки.

У І-ІІ класах повинно переважати голосне читання, але поруч з голосним читанням з другого півріччя в І класі поступово слід запроваджувати і читання мовчки. Так само, як при читанні вголос, мовчазне читання вимагає системи певних методичних прийомів та вправ.
Перед читанням мовчки треба учнів інструктувати, як саме читати: не рухати губами, язиком, не вимовляти слів про себе, не пропускати жодного слова.
Навчання мовчазного читання в І класі слід починати з читання окремих речень, потім абзаців і лише тоді переходити до читання цілого оповідання.
Мовчазне читання треба чергувати з читанням вголос. Так, в І-ІІ класах спочатку читає оповідання вчитель вголос, а потім прочитують учні мовчки. Після цього проводиться розбір прочитаного за завданням учителя перед мовчазним читанням. Далі учні читають вголос і розбирають оповідання докладніше.
Читання мовчки особливо необхідне для підготовки дітей до позакласного читання.
Пояснення щодо особливостей читання вголос та мовчки потрібно для того, щоб учні свідомо виконували завдання на вдосконалення навички читання. Такі завдання мають бути неодмінно частиною кожного уроку. Одні з них спрямовані на розвиток обох різновидів читання, інші "працюють" лише на один із них.
Розгляньмо так зване читання-гудіння. Цей прийом дедалі більше поширюється. Нагадаємо, в чому його суть: учні водночас читають напівголосно певний текст. Перевага такої роботи в тому, що всі школярі - хоча б кілька хвилин, але всі - мають можливість вправлятися у читанні. Цілком очевидно, що в такому разі ущільнюється робота на уроці, збільшується час на читання, який припадає на одного учня.
Найважливіше завдання початкової школи - навчити дітей учитися, а це неможливо без уміння читати і працювати з книжкою. В. Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчіть усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати й думаючи читати" .

Вже довгий час в методиці навчання мови існує такий термін, як "якості читання". Їх чотири:

1)   свідомість;
2)   правильність;
3)   виразність;
4)   швидкість.

Ці якості читання і треба виробляти в учнів початкових класів. Про це вчитель повинен дбати з першого до останнього року навчання дітей в школі.
Швидке читання - не самоціль у навчанні читанню, але воно сприймається як істотна риса культури читання. Врешті-решт навчитись читати швидко прагне кожна освічена людина.
Дана якість формується, розвивається та удосконалюється завдяки тренувальним вправам:

•     поділ рядка на 3-4 відрізки;
•     додавання до відрізків 2-4 слів;
•     орієнтування на кожне третє слово у рядку;
•     охоплення рядка одним поглядом;
•     читання по вертикалі;
•     раціональне читання;
•     розширення поля читання за трьома напрямками: по горизонталі, по вертикалі та периферійно.

Досягти нормального темпу читання можна щоденною практикою, систематичною роботою. Для цього важливо зацікавити учнів читанням, викликати в них бажання і потребу читати.
Кожен урок має формувати в учнів свідоме, правильне, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю. Для цього учні мають чітко розуміти лексичне значення і бачити ціле слово, а згодом – словосполучення, смислову фразу, речення. Тому велике значення на уроці необхідно надавати словниковій роботі, яка органічно випливає із завдань упродовж уроку. Спрямовують ЇЇ на збагачення активного словника учнів, на розвиток словотворчих навичок, уміння бачити в тексті художні засоби та використовувати їх у своєму мовленні. У ході словникової роботи необхідно працювати над розвитком швидкості читання, розширенням кута зору читця, розвитком уваги, зорової пам'яті, удосконаленням артикуляційних навичок. Завдання на класифікацію, вилучення зайвого, визначення спільних і відмінних ознак під час цієї роботи вчать дитину логічно мислити. А вміння є невід'ємною умовою успішного подальшого навчання. Під час завдань словникової роботи можна запропонувати учням такі вправи:

1.  Прочитайте слово. Як можна сказати по-іншому?
2.  Серед словосполучень знайдіть і назвіть ті, які вжиті в переносному значенні. Поясніть свою думку.
3.  Замініть вислови словами з тексту.
4.  Читання з наростанням швидкості.
5.  Читання таблиць-пірамід для розширення кута зору.
6.  Читання з різною силою голосу

Пропонуємо учням зобразити звуки і відгадати, що чи кого вони нагадують:

ж-ж-ж - летить жук;

з-з-з - заспівав комарик;

с-с-с - повзе вуж у траві;

ш-ш-ш - вітер шумить у лісі;

у-у-у - вітер виє і т. д.

Хто більше?

Пропонуємо дітям пригадати слова, в яких другий звук голосний (вода, цукор) або приголосний (стіл, олень).

Впіймай звук

Пропонуємо дітям плескати в долоньки, почувши в слові звук [ш]:

Шепче вітер: "Ша-ша-ша!

Шубку білочка знайшла!"

Шелестить трава похила:

"Шубку білочка купила!"

Шепчеш ти і вірю я:

"Шубка в білочки - своя".

Наступні вправи розвивають вміння артикулювати, вчать правильно дихати, запобігають регресіям (частому поверненню очей до вже прочитаного), формують уміння передбачати наступні літери, слова.

•   Знаходження за даним початком чи кінцем усього речення (або логічно закінченої частини).
•   Читання "вище норми" (читання опрацьованого тексту на швидкість).
•   Читання деформованих речень.
•   Читання незакінчених речень, їх доповнення і знаходження в тексті з метою перевірки, чи правильно закінчили.
•   Читання-гудіння (напівголосне) зі зміною темпу читання.
•   Читання наввипередки знайомого тексту.
•   Читання за обмежений час. Самоконтроль кількості прочитаного або взаємоперевірка.
•   Напівголосне читання сусідові.
•   Виробленню швидкості читання сприяють вправи на орієнтацію в тексті, а саме: знайти заданий уривок, опис, міркування, діалог, розмову і т. д., тобто вибіркове читання.
•   Вправи на миттєве сприйняття речення. Відтворення того, що запам'ятали.

Одночасно з аналізом змісту тексту йде робота над образним значенням слова, яка спрямована на вироблення уміння сприймати слово в контексті і вчить інтонувати його. Діти працюють і над виразністю читання, вчаться дотримуватись пауз між реченнями, інтонації кінця речень, пауз, підвищення і зниження тону голосу в середині речення, вчаться володіти силою голосу, користуватися логічним наголосом, емоційно забарвлювати своє читання відповідно до змісту того, що читає учень. Наприклад:

•   Читання з орієнтацією на розділові знаки.
•   Читання одного й того самого речення з різною інтонацією.
•   Інтонаційне читання скоромовок, речень із різними варіантами логічного наголосу в них.
•   Читання за особами.

•   Інсценування.
•   Читання за особами діалогу, випускаючи слова автора.
•   Знаходження і читання уривка, який можна прочитати презирливо, суворо, з проханням, з насмішкою, радісно, весело, сумно.
•   Читання пошепки, тихо, голосно.
•   Складання плану тексту. Читання з логічним наголосом.


Заповіді читача для самостійної роботи з книжкою

1.  Вибравши книжку для читання, згадай, чи знаєш ти інші твори цього автора.

2.  Прочитай передмову, анотацію, розглянь ілюстрації та виріши, про який час розповість книга, про що вона.

3.  "Товсту" книжку опановуй частинами.

4.  Читаючи, звертай увагу, де і з ким відбуваються описані події. Спробуй уявити собі і конкретну обстановку, і героїв.

5.  Виділяй усе незрозуміле, формулюй запитання і намагайся знайти на них відповідь самостійно: через ілюстрації або довідники.

6.  Закриваючи книжку, ще раз подумай над її змістом у цілому, віднови в пам'яті головні події сюжету, образи персонажів і спробуй визначити, чим сподобалася тобі книжка, а чим - ні.

Пам'ятка 1

Взявши в руку книжку, прочитай:

а)       заголовок;

б)      прізвище автора (чи відомі тобі його книжки?);

в)       де і коли видана книжка, для якого віку;

г)       анотацію, зміст, передмову (якщо вони є).

Розглянь ілюстрації. Хто художник?

Поміркуй:

а)  про що і про кого може йтися в книжці;

б)  чи хотілося б тобі прочитати її.

Пам'ятка 2

Ти прочитав книжку. Після цього:

1.   Познач слова, значення яких тобі невідоме.

2.   Яка основна думка книжки (що хотів сказати автор)?

3.   Чого вчить цей твір?

4.   Склади план (для 3-го кл.).

5.   Підготуй переказ.

6.   Чи охоче ти читав книжку? Чому?

7.   Назви дійових осіб (1-й кл.).

8.   Що ти дізнався про героя прочитаного твору (2-й кл.)?

Чи хотілося б тобі прочитати інші твори цього автора або твори на подібні теми?

Пам'ятка 3

Вчись читати правильно

1.  Стеж за словами на рядку, не переставляй їх.

2.  Намагайся зрозуміти те, про що читаєш.

3.  При читанні будь уважним до кожного слова.

4.  Стеж за інтонацією.

Важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилась у книжковому морі, щоб до ЇЇ рук потрапляли найнеобхідніші твори, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Саме дорослі мають свідомо й цілеспрямовано виховувати в дитині читача, починаючи з сім'ї, дитячого садка, молодших класів.
Організацію позакласного читання в школі важливо почати з виявлення читацьких інтересів, початкових умінь та навичок користування книжкою.
Анкета для виявлення читацьких інтересів, умінь та навичок учнів 1 класу (проводиться в усній формі на початку вересня)

1.   Чи вмієш і любиш ти читати?

2.   Чи доводилось тобі самостійно прочитати книжку? Яку?

3.   Чи читають тобі книжки вдома?

4.   Що найбільше ти любиш слухати: оповідання, вірші, казки?

5.   Де можна брати книжки для читання?

6.   Що б тобі найбільше хотілося одержати в подарунок: іграшку, книжку, цукерки?

Анкета для виявлення сформованості читацьких інтересів, розвитку читацької самостійності в 3-4 класах (форма опитування - письмова)

1.   Чи є в тебе улюблена книжка? Хто її автор, яка назва?

2.   Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.

3.   Чи пам'ятаєш тему наступного уроку позакласного читання? Назви її.

4.   Про що ти найбільше любиш читати?

5.   Чи є в тебе улюблені письменники? Назви їх.

6.   Хто може тобі допомогти у виборі гарної книжки?

7.   На що слід звернути увагу, добираючи потрібну книжку?

8.   Чим можна скористатися в бібліотеці, добираючи необхідну книжку?


У своїй роботі я хочу запропонувати різноманітні види вправ та завдань що сприяють розвиткові навичок правильного, виразного, свідомого читання. Вони викликають у дітей великий інтерес до власне процесу читання, адже дані вправи сприймаються, як гра.
Велике значення для відпрацювання правильного читання має постановка дихання.
Ми впровадили вправи на постановку правильного дихання вже з 1 класу. Наприклад:

- Уявіть собі, що вам треба: загасити свічку, здмухнути пір'їнку, надути кульку, спустити м'яч і т. ін.

Ще можна виконувати таку вправу:

вдих - указка вгору - затримка дихання;

видих - указка вниз.

На видих діти проговорюють, скільки можуть, склади (3-4 склади).

На постановку дихання та розвиток артикуляції можна запровадити також читання груп слів на одному диханні (на видих).

Ніж             честьвізжук

Ніс              чистовілжир

Нуль          чудо вістьжар

Нам            чорнийвовкжаль

Небо         чесністьвнукжест

Діти з цікавістю та радістю сприймають фонетичні загадки:

-     - Як мукає корова?

-     Як дзижчить джміль?

-     Як співають комарики?

-     Як співають пісеньку без слів?

-     Як поганяють коня?

-     Як пищать пташенята?

-     Як гарчить собака?

-     Як шипить гусак?

-     Як виє вовк?

-     Як цокає годинник?

Дані вправи на постановку дихання я проводжу на початку уроку в усіх класах початкової школи. А їх різноманітність викликає у дітей інтерес.
Вже в першому класі у період навчання грамоти для розвитку навичок швидкочитання проводжу вправу на ідентифікацію букв. Вправа проводиться у вигляді гри "Впізнай букву". На картці дається тільки верхня частина букви. Таким чином учні краще запам'ятовують конфігурацію букв і не витрачають часу при читанні складів, слів, речень на їх впізнавання.

При роботі із скоромовкою даю такі завдання:

а)       прочитати по складах разом;

б)      пошепки, постукуючи олівцем;

в)       хором цілими словами;

г)       голосно;

ґ)       протяжно (ніби співаєте);

д)      у нормальному темпі; є) чітко артикулюючи; є) швидко (блискавкою);

ж)      модулюючи голос (швидко - повільно).

За бажанням, діти промовляють скоромовку індивідуально.

Не можу обійти увагою чистомовки для фонетичної зарядки.

Ас-ас-ас – 8 Березня у нас,

Ки-ки-ки – всіх вітають малюки,

Ють-ють-ють – побажання гарні шлють,

Си-си-си – щастя, радості, краси,

Ого-ого-ого – здоров'я всім міцного.

Ик-ик-ик – на стіні висить рушник,

Ні-ні-ні – там узори чарівні,

Ри-ри-ри – різнобарвні кольори,

Им-им-им – я любуюся ним.

Ла-ла-ла – вже кульбаба відцвіла,

Ут-ут-ут – ось розкрився парашут,

Ець-ець-ець – подув сильний вітерець,

Уть-уть-уть – десь у землю упадуть,

Уть-уть-уть – і весною проростуть.

Ли-ли-ли – пісню дружно почали,

Ло-ло-ло – діло в нас на лад пішло,

Ем-ем-ем – радість людям ми несем,

Ли-ли-ли – дуже раді всі були.

Рі-рі-рі – прилетіли снігурі,

Уг-уг-уг – звеселіло все навкруг,

Ра-ра-ра – ми зустріли снігура,

Ки-ки-ки – всі дивились залюбки.

Би-би-би – на голуб'ятні голуби,

Ді-ді-ді – сиві, білі й руді,

Ись-ись-ись – полетіли вони ввись.

Ів-ів-ів – кличу я голубів,

На-на-на – насипаю їм зерна,

Ють-ють-ють – прилетять і поклюють,

Ні-ні-ні – щиро дякують мені.

Гу-гу-гу – росте кульбаба на лугу,

Іт-іт-іт – в неї гарний жовтий цвіт,

Лі-лі-лі – жовті квіточки малі,

Ни-ни-ни – всіх нас радують вони,

Ту-ту-ту – з них віночок я сплету,

Ок-ок-ок – гарний вийшов вінок!

Ла-ла-ла – верба в долині розцвіла,

Ей-ей-ей – вона радує людей,

Ят-ят-ят – бачив я там двох хлоп'ят,

Ни-ни-ни – із долини йшли вони,

Ет-ет-ет – несли котиків букет,

Ли-ли-ли – всі там вдячні були.

Лі-лі-лі – відлетіли журавлі,

Ли-ли-ли – дні осіннії прийшли,

Ло-ло-ло – вже все снігом замело,

Ни-ни-ни – будем ждати ми весни.

Готуючи дітей на уроці до активізації мовленнєвої діяльності, знов запроваджую роботу зі скоромовкою.

Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

Летів горобець, сів на хлівець.

А як вийшов стрілець,

То втік горобець.

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

"Ти не вмієш так, як я,

Я не вмію так, як ти".

Принеси, синку, синьку,

Підсинить, мама, косинку,

Підсинить тобі сорочку –

Принеси ж, синку, синочку.

Взимку вітер вовком виє,

Всіх лякає сніговієм. –

Ти не вій, не вій, Вітриську,

До весни вже зовсім близько.

Бере Віра в руки рака,

Бере рака неборака.

Ви погляньте, подивіться –

Віра рака не боїться.

Варка варила вареники,

Василь взяв вареника,

Варка Василя варехою,

Василь Варку - вареником.

Горобець, горобеня

Галушок везуть горня.

Горобчиха - горошину,

Кличуть гуску на гостину.

Летів перепел перед перепелицею,

Перед перепелятами.

Біжить стежина поміж ожини,

І вже у Жені ожини жменя.

Залізне зубило залізо любило,

Зубило в залізо залізно залізло.

Семен сіно віз - не довіз.

Лишив сани - узяв віз.

Коза у лузі - лоза у тузі.

Бери лозу - жени козу.

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток коло квіток.

Карло у Клари украв корали,

А Клара у Карла украла кларнет.

Мала з села вела вола.

В село віл малу вів.

Щоб позбутися регресій (перечитування слів при читанні тексту), використовую вже з першого класу читання з лінійкою.

Спочатку, закриваючи верхній рядок, поступово переходимо на читання, закриваючи вершечки букв, половину букв. Запроваджую також картки-блискавки; 1 секунду показую слово, а потім діти вгадують слово.

Для кращого розвитку швидкочитання необхідно розвивати пам'ять, пильність, увагу. Це досягається такими вправами.

1. Таблиці Шульте        10   16        4          22        1
                                          12 24        19        11        8
                                          2   25        5          18        6
                                          17 15        3          13        20
                                          7   23        14        9          21
                                          2   17        23        14        8
                                          10 21        11        20        1
                                         15  6          3          5          16
                                          9   4          19        24        12
                                         13  18        25        22        7
                                         




б          ї           г          ж         м
е          и          й          і           д
г          к          в          о          ф
р          л          т          п          н
с          є          з          а          у
в          л          г          р          і
є          к          ж         б          н
т          а          ф         и          д
ї           з          й          е          с
г          п          м         у          о




2. Гра "Знайди пеньок". Використовую таблиці:

Дублісденьнічка

Діблізденьнічка

Дубліспеньнічка

Зублісденьпічка

Дуже часто на уроках читання, починаючи з II півріччя другого класу, застосовую вправи на швидкочитання. Це читання з решіткою.

Роботу з решіткою проводжу на знайомому (домашньому) тексті тривалістю до 5 хвилин. Весь клас текст читає одночасно вголос. А ось ті вправи, про які мова йтиме далі, можна запропонувати вже з II півріччя 1 класу.

1.       Вправа "Буксир"

Учитель читає текст, діти намагаються не відставати, читаючи впівголоса. Найшвидший темп читання вчителя розрахований на середнього учня.

2.       Вправа "Оченята"

Діти читають текст вголос швидко хором. Звучить команда "Оченята!". Діти закривають очі, розслабляються. Через декілька секунд:

"Блискавка!". Учні відкривають очі і починають швидко читати далі (не стежачи пальчиком).

3.       Повторне читання

Текст читається в нормальному темпі (2-3 абзаци). Діти стежать. Звучить команда: "Повторити!". Діти перечитують хором на великій швидкості.

4.       Вправа "Хвиля" ("Злива - дощ")

Різний темп читання. Повільно-читання дуже важливої інформації тексту

5.       Вправа "Кидок - засічка"

"Кидок" - читання тексту у швидкому темпі.

"Засічка" - діти піднімають голівки і проговорюють останнє слово, що побачили (не стежачи пальчиком).

6.       Читання-естафета

Читання "ланцюжком" по рядах, в парах, хором.

7.       Вправа "Кроки"

"Крок" - прочитання повного рядка тексту. Читання напівголосне.

8.       Вправа "Диктор"

Це читання-переказ. Спочатку діти читають текст (2-3 абзаци), підкреслюючи олівцем опорні слова. Потім переказують його класу чи сусіду по парті, опускаючи очі в текст, як диктори телебачення.

9.       Читання розрізаних текстів

Невід'ємною частиною розвитку динамічного читання є вправи на швидко думання. Їх я запроваджую вже з першого класу. А використовувати їх можна не тільки на уроках читання, а й на уроках граматики.

Читаю речення і пропоную учням повторити його в швидкому темпі. Наприклад:

Прийшла довгоочікувана зима.

Потім читаю два речення. Діти повинні їх швидко повторити. Наприклад:

Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий сніжок.

Потім читаю 3 речення. Учні швидко їх повторюють:

Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий сніжок. Діти зліпили бабу.

Дану вправу можна зв'язати з текстом підручника (вказати сторінку незнайомого тексту). Якщо дитина не може швидко повторити речення, вона має право подивитись в книжку. Основна умова – дотримання швидкого темпу.

10.     "Скринька запитань"

а)       Пишу на дошці речення: Вчора я прочитав цікаву книжку. Учні складають запитання до даного речення:

- Коли я прочитав цікаву книжку?

- Хто прочитав цікаву книжку?

-   Що я вчора прочитав?

-   Яку книжку я прочитав вчора?

-   Що я зробив вчора?

б)      Робота з книжкою

Учні знаходять речення і складають запитання до нього. Головне – дотримання швидкості. Звичайно, швидкий темп доводиться поступово.

в)       Складання запитань до тексту

Робота проводиться в парах. Текст знайомий.

І етап. Один учень ставить запитання до тексту другому. Другий учень рахує кількість запитань. Потім - навпаки.

II етап. Один учень ставить запитання до тексту, інший відповідає. І навпаки. І знову головне - дотримання швидкості.

11.     Вправа "Казка"

Робота проводиться в парах. Діти згадують будь-яку казку. Перший починає переказувати за сигналом вчителя, далі другий продовжує переказ. Потім одразу ставляться запитання.

12.     "Переказ"

Діти читають новий текст. В руках у дітей олівці. Деякі місця (за указкою вчителя) підкреслюються. По закінченні читання дається завдання: розповісти, що прочитали, обов'язково використовуючи підкреслені місця (опорні слова). Книжка відкрита, можна піддивлятися.

13.     Гра "Утвори слово"

Даються будь-які два слова. Завдання: придумати ситуацію. Наприклад:

Коза, космос; ліс, злива; вечір, інопланетянин.

Досі у своїй роботі я більше акцентувала увагу на такому різновиді читання, як читання вголос. Звичайно, читання вголос має значні переваги. Воно сприяє виробленню навички літературної вимови, формує вміння правильно інтонувати речення. Однак відомо, що людина в житті більше користується читанням мовчки.

Безумовно, я однаковою мірою на уроках працюю над цими двома різновидами читання, бо, звичайно, нормальною швидкістю читання вголос слід вважати таку, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини, а швидкість читання мовчки має бути вищою, ніж читання вголос. Спочатку "трохи вищою", потім - удвічі, а дехто може досягти й більшої швидкості. Для удосконалення читання мовчки використовую у своїй роботі з дітьми прийоми, методи та вправи, запропоновані вчителькою М. М. Батрачною з Полтавської області. Особливо успішно застосовую такі завдання, як пробігання дітьми очима по тексту або його частині, приклавши до вуст палець; також навчаю перекладати текст, тобто знаходити потрібну інформацію, не читаючи весь текст, а лише пробігаючи очима по ньому (наприклад, знайти і прочитати слова певної дійової особи).

2-3 хвилини напруженого пошуку зовсім не втомлюють учнів. Ще одна умова пошуку-переглядання є швидкість. Пропоную: знайти якомога швидше; знайти, випередивши товариша; доки я порахую до ..., ви мусите знайти вказане. Наприклад, даю такі завдання: знайти найдовше слово, найкоротше слово, слово, в якому найбільше голосних, приголосних, і т. д.

Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання. Воно залежить від багатьох чинників: розуміння слова, речення, цілого тексту. Щоб розуміти текст, що читається, треба мати достатній лексичний запас, уміти швидко співвідносити графічну форму слова із звуковою.

Цікавим є питання про перевірку розуміння прочитаного тексту. Можна поставити питання, що стосується одного окремого слова, словосполучення, окремого речення. Часто на розуміння прочитаного тексту пропоную тексти.

Наприклад, у 3 класі при перевірці тексту К. Пасічної "Такий самий дриль" на етапі перевірки домашнього завдання пропоную тест "Так - ні".

1.   Роман Михайлович приніс маленький ящик з інструментами. (Ні)

2.   В ящик була вкладена книжка з надписом. (Ні)

3.   Діти конструювали модель корабля. (Так)

4.   Ігор загубив дриль. (Ні)

5.   Діти зробили інший дриль. (Ні)

6.   Сашко пофарбував новий дриль. (Ні)

7.   Модель монітора сподобалась. (Так)

8.   Юрко був радий подарунку тата. (Так)

9.   Старий дриль викинули. (Ні)



У дітей 6 року життя ми тільки формуємо готовність до оволодіння на наступних етапах систематичними навичками читання.


Крім того, проблема швидкості читання має, на думку В. Зайцева, ще кілька аспектів.

I. Аспект навчання: щоб виконати домашні завдання на один день, учень 8-го класу повинен прочитати у середньому 7-8 сторінок тексту підручника. За низької швидкості читання, щоб прочитати текст тільки раз, дитина має витратити приблизно 2 години. Але оскільки при повільному читанні зміст прочитаного залишається незрозумілим, то учень повинен читати текст як мінімум тричі. Крім того, йому треба виконати письмові завдання. Але той, хто повільно читає, як правило, й повільно пише. Отже, зрозуміло, що вчитися успішно і без перевантажень дитина зможе тільки тоді, коли навчиться швидко читати і писати.

II. Аспект розвитку. Розумова працездатність значною мірою залежить від таких чинників, як оперативна пам'ять і стійкість уваги, що удосконалюються в процесі читання. Тому учні, які швидко читають і, як правило, читають багато, мають розвинену оперативну пам'ять та стійку увагу.

III. Аспект виховання. Усім добре знайоме явище: в 3-4–х класах 60-70 % учнів вчаться позитивно, в 4-5–х успішність різко падає, кількість учнів, що добре вчаться, зменшується до 30-40 %. У чому ж причина? Пригадаймо, що найсильніше впливає на успішність швидкість читання. Якщо по закінченні 3 (4) класу учні не вміють швидко, добре читати, то у 5-му класі, коли різко зросте навчальне навантаження, їхня успішність падатиме.

У нормативах, затверджених МОН України (вони мало відрізняються від тих, якими ми послуговувалися раніше), вказано, що швидкість читання наприкінці 3-го класу має становити 80-95 слів за хвилину.
В.О. Сухомлинський у книзі "Розмова з молодим директором школи" пише, що бажано, щоб до моменту закінчення 3-го класу вільне читання становило 150-300 слів за хвилину. Навіть 150 слів за хвилину - це майже удвічі більше, ніж вказано у нормативах.
Дослідження В. Зайцева (Донецький державний університет) показало, що діти, які наприкінці 3-го класу читали в середньому зі швидкістю 150 слів за хвилину, потім стали відмінниками; ті, хто читав зі швидкістю 120 слів за хвилину – хорошистами; а ті, хто читав зі швидкістю 80-90 слів за хвилину - "трієчниками".

Отже, орієнтуючись на нормативи МОН України, учитель заздалегідь формує зі своїх учнів майбутніх трієчників, а виконуючи рекомендації В.О. Сухомлинського - відмінників.

Досягнення швидкості читання 120-150 слів за хвилину реальне, адже більше ніж 90 % учнів за темпераментом сангвініки та холерики, а тому розмовляють і читають саме у такому темпі. Водночас флегматики та меланхоліки, тобто ті, хто повільно розмовляє та читає, становлять менше ніж 10 %, або 3-4 учні в класі.
Отже, переважній більшості дітей цілком доступна швидкість читання 120-150 слів за хвилину.

Професором І.Т. Федоренком, який керував лабораторією експериментальної дидактики у Харківському державному педінституті, і вчителями творчої групи лабораторії Донецького державного університету було розроблено цілу низку ефективних рекомендацій, які дозволяють формувати оптимальну швидкість читання в учнів початкових класів. Зупинимося на деяких з них.
Щоурочні п'ятихвилинки "читання-дзижчання" з використанням складових таблиць (ПГ, ППГ, ПППГ, де П – приголосний; Г – голосний; ПГ – приголосний + голосний), таблиць слів, пірамідок слів.
"Читання-дзижчання" було одним з основних прийомів під час навчання читання учнів молодших класів у Павлиській школі. У наш час цей прийом застосовується у багатьох школах - він дуже ефективний. Адже при звичайній методиці на уроках читання у класі з наповненням 30-35 осіб учитель має можливість спитати кожного учня тільки раз на тиждень, приділивши йому біля 2 хвилин. Тобто кожен учень матиме усього 2 хвилини на тиждень для тренування, що для навчання нормального читання катастрофічно недостатньо.
Що ж дають щоурочні п'ятихвилинки "читання-дзижчання"? Таким чином тривалість тижневого тренування становить біля 100 хвилин. Природно, що швидкість читання стає набагато вищою.
Що таке "читання-дзижчання"? Це читання напівголосно, щоб не заважати тому, хто сидить поруч. Читають усі учні класу разом, одночасно, кожен зі своєю швидкістю.
Краще запам'ятовується те, що миготить, а не те, що постійно знаходиться перед очима. Тобто, важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Якщо ми хочемо опанувати якісь уміння, довести їх до рівня навички, треба проводити нетривалі вправи, але якомога частіше. Не варто примушувати дитину, що погано читає, читати вдома 1,5-2 години підряд. Така тривала, дуже тяжка робота формує у неї негативне ставлення до читання.
Набагато краще, якщо домашнє тренування відбувається у три прийоми по 5 хвилин. Дитина читає і переказує невеликий абзац або маленьке оповідання. Через годину-дві - ще одне читання, а перед сном - ще одне. Таке 15-хвилинне тренування дає значно більший ефект, ніж 1,5-2 години безперервної роботи.
Якщо дитина неохоче читає книжки, їй необхідно запропонувати прочитати один-два рядки, а потім трохи відпочити. Такий режим автоматично виникає під час читання дитячих книжок з малюнками, книжок-розмальовок з невеликими текстами, під час перегляду діафільмів.

Кожний діафільм місіть 36-40 кадрів - це 72-80 рядків тексту. Тому читати треба по черзі: кілька кадрів читає дитина, потім кілька кадрів-хтось із батьків.
Гарні результати дає читання перед сном. Це пояснюється тим, що остання подія дня найкраще фіксується емоційною пам'яттю, тому під час нічного сну людина знаходиться під ЇЇ впливом, звикає до цього стану. Внаслідок цього у неї формується певна установка, певне ставлення до того чи іншого виду діяльності.
Тому рекомендація вчити вірші напам'ять перед сном має дуже глибоку психологічну підставу.
Дуже ефективним є й багаторазове читання. Проводиться воно у режимі "читання-дзижчання" упродовж однієї хвилини на незнайомому тексті. Після того, як учитель прочитає початок якогось оповідання, діти продовжують читати напівголосно кожен у своєму темпі. Через хвилину кожен позначає, до якого слова він дочитав. Потім відбувається повторне читання того самого тексту і знову кожен позначає, до якого слова він дочитав. Природно, що вдруге кожна дитина прочитає на кілька слів більше. Це викликає позитивні емоції і бажання читати ще. Але не слід читати один і той самий текст більше трьох разів.
Читання у темпі скоромовки призначене для тренування і розвитку артикуляційного апарату. Проводити його можна на знайомому тексті, причому вимоги до виразності читання в даному випадку знижені, але підвищені вимоги до чіткого вимовляння закінчень слів. (Виразність читання і чіткість прочитання - це завдання, які виключають одне одного.) Ця вправа триває не більше 30 секунд.
Потім дітям пропонують знову прочитати той самий текст трохи повільніше, але чітко, виразно. Діти читають знайому частину тексту і переходять до незнайомої. При цьому підвищений темп читання у них зберігається, хоч і недовго (пів рядка, рядок). Однак тривалість читання у підвищеному темпі за умови регулярного тренування поступово збільшується, і через два-три тижні швидкість та виразність читання стають значно кращими.
Наприкінці кожного уроку читання можна залишити чотири хвилини, щоб провести самозамірювання швидкості читання. Упродовж однієї хвилини діти читають незнайомий текст у режимі "читання-дзижчання" кожен у своєму темпі. Потім підраховують кількість прочитаних слів і записують результат у щоденник. Порівняння результатів за тиждень завжди показує збільшення швидкості читання, що створює позитивний емоційний ефект.

На удосконалення навчальних навичок впливає чимало факторів. Наприклад, на розвиток читання позитивно впливає:

•  стимуляція до швидкого читання;

•  артикуляція.

Тому треба систематично тренувати учнів у читанні скоромовок з метою покращення артикуляції: спочатку їх читають повільно, поступово збільшуючи темп під час багаторазових повторень.

Стимулювання учнів до швидкого читання не обмежується зауваженнями типу "повільно читаєш, читай швидше", а супроводжується показом зразків "швидкого" читання. Треба вимагати від учня кілька разів прочитати слово або речення, дати йому можливість відчути, в якому темпі слід читати. Доцільно, щоб текст прочитав спочатку сильний учень, а ,потім слабкий. Стимулом є й проведення конкурсів на кращого читця класу.
Швидке читання можливе за умови відрегульованого дихання. З цією метою проводять дихальну гімнастику. Регулюванню дихання сприяє читання скоромовок, а також вправи: швидкий та глибокий вдих через ніс з наступним повільним та спокійним видихом через рот.
Загалом, швидкість читання без розуміння, сприйняття та усвідомлення тексту не дає ніяких позитивних результатів. Під час роботи з художнім твором навичка читання включається до складної читацької діяльності, спрямованої на сприймання, усвідомлення, відтворення тексту.
Сформувати навички читання вголос допомагає система прийомів і вправ, що вдосконалюють зорове сприймання і вимову, а також сприяють синтезу сприйняття і розуміння.
Вправи, пов'язані із зоровим сприйманням, спрямовані, по-перше, на розвиток зіркості до буквеного складу слова, тобто правильності читання, і, по-друге, на збільшення "поля читання", тобто на розвиток його швидкості.
Для виховання в учнів зіркості до буквеного складу слова доцільними є вправи на увагу вже з букварного періоду. Основою такої роботи служать слова, дібрані вчителем з читаного на уроці тексту, й поняття з незначною відмінністю в буквеному складі. Учням пропонується прочитати ці слова і пояснити різницю в їх написанні та значенні.
Для розширення "поля читання" раджу скористатися методом моментального зорового сприйняття, який, до того ж, дає можливість поповнити лексичний запас дитини. Для вправлянь варто виготовити картки зі словами різного буквеного складу, зображеними друкованим шрифтом. Матеріал демонструється учням у певній послідовності.

Серія І. Набори карток з односкладовими словами

1)  з двох літер: ау, уа, ои;

2)  з трьох літер: мак, рак, лак;

3)  з чотирьох букв зі збігом двох приголосних на початку: стіл, кран, грім;

4)  з чотирьох букв зі збігом двох приголосних у кінці: вовк, банк, бант;

5)  з п'яти букв зі збігом трьох приголосних на початку: стриж, згриз.

Серія II. Набори карток з двоскладовими словами

1)  з двох прямих складів з наголосом на першому: горе, щуки, мати;

2)  з двох прямих складів з наголосом і на другому: межа, вода, гора;

3)  перший обернений наголошений, другий – закритий: атлас, орден, ордер;

4)  перший – прямий, другий – закритий, наголошений: багаж, вагон, фазан;

5)  зі збігом двох приголосних на початку, перший склад наголошений: просо, пряник, книга;

6)  зі збігом двох приголосних у середині, з першим наголошеним складом: космос, меблі, марка;

7)  зі збігом двох приголосних у середині, з наголосом на другому складі: ведмідь, ліхтар, мікроб;

8)  зі збігом двох приголосних на початку і в середині, з першим наголошеним: правда, праска, зрадник;

9)  зі збігом двох приголосних на початку і в середині, з другим наголошеним складом: трамвай, тріска;

10) зі збігом трьох приголосних на початку, з першим наголошеним складом: скромний, вправа;

11) зі збігом трьох "приголосних на початку, з другим наголошеним складом: спрямовувати, спростити;

12) зі збігом трьох приголосних у середині слова: завтра, сестра.

Серія III. Набори карток з трискладовими словами

1)  з наголосом на першому складі: вулиця, вудочка, дудочка;

2)  з наголосом на другому складі: дорога, ворона, початок;

3)  з наголосом на третьому складі: молоко, барабан;

4)   зі збігом двох приголосних на початку, перший склад наголошений: грамота, скочити; другий наголошений - гримаса; третій наголошений – глибина;

5)   зі збігом двох приголосних у середині: загадка;

6)   зі збігом трьох приголосних на початку: справитись, скликати.

Серія IV. Набір карток з багатоскладовими словами:

щиросердний, енциклопедія

Добре, коли є настільна картонна ширмочка заввишки 25-30 см, з-за якої вчитель показує класу кожну картку протягом 0,5-1 сек. На вправу відводиться на уроці до 1 хв.: 10 сек. – на читання 10 слів (на урок добирається до 10 карток), а решта часу - на перевірку розуміння прочитаного. Оскільки ця вправа ігрова, їй можна дати назву, скажімо, "Не барись - лови слово", "Впіймай слово" тощо.
Швидкість читання залежить і від кількості регресій, тобто зворотного руху очей для уточнення прочитаного. Щоб позбутися цього, пропоную учням звичайною лінійкою закривати попереднє прочитане слово. Крім цього, використовую шаблони: в аркуші паперу прорізується віконце, крізь яке видно 3-5 рядків. Під час читання учень зсуває його донизу, закриваючи опановані рядки.
Учням, які читають дуже повільно, раджу ритмічно постукувати олівцем чи ручкою в ході читання. Це дає можливість, підпорядковуючись ритму, підвищити темп.
У школярів треба виробляти навичку антиципації - вміння водночас із читанням тексту вголос на основі засвоєного змісту, з контурів наступних слів передбачити, вгадувати два-три наступні. Цей процес у людини, яка привчена швидко читати, відбувається переважно великою мірою машинально, непомітно для неї, однак на початковому етапі дітей можна привчати усвідомлювати всі тонкощі цього процесу. Тим більше, що він неодмінно сприяє вдосконаленню задатків дитини, загалом здібностей до навчання.

Спочатку пропоную школярам для читання слова з пропущеними буквами.

З...ма, в...сна, л...то, о...інь.

В...дмідь, в...вк, ол...нь, п...вень.

Потім – речення з пропущеними словами.

Ще не смеркло, а на заході вже зійшла вечірня... .

Опівдні на вахту заступила нова... робітників.

Хоч велика вся..., а Вкраїна в нас одна.

Бабусі допомагають р... .

• Закінчити речення, вибравши потрібне слово.

Письменник - це людина, яка пише... (книги, картини).

Художник - це людина, яка пише... (книги, картини).

• Доповнити речення.

Вечорами нам тато читає вголос... (газети, книжки, думки, журнали).

Літня ніч була... (темною, довгою, місячною, короткою).

Мій товариш відкрив... (вікно, книжку, радість, таємницю).

Нам дуже сподобалось маленьке, пухнасте... (каченя, волосся, деревце, покривало).

Сашко дуже поспішав, він біг так... (швидко, легко, красиво, задумливо).

• Назви одним словом.

Київ, Одеса, Львів - це... .

Дуб, ялина, сосна, клен - це... .

Стіл, крісло, диван - це... .

• Закінчи речення.

Пальто - це одяг, а чоботи - ....

Дуб – це дерево, а калина – ... .

Коли учні вже добре справляються з цим завданням, добираю невеличкі вірші, тексти з дитячих журналів і виготовляю такі картки: з одного боку - текст з пропущеними буквами, словами, а на звороті - цей же текст, записаний повністю. Таким чином, діти мають змогу зіставити тексти, перевірити себе.

Я - ї...альня для п...ашок,

Залі...ай під мій д...шок.

У зимо...і хол...ди

По...бідаєм за...жди

Я - їдальня для пташок,

Залітай під мій дашок.

У зимові холоди

Пообідаєм завжди

Хтось при...умав паропла...и,

Залізни...ю і кі...о,

Та найбільша в світі сла...а –

Тим, хто ро...ить ...скімо!    
Хтось придумав пароплави,

Залізницю і кіно,

Та найбільша в світі слава –

Тим, хто ро...ить ...скімо!     

Вставити пропущені склади-ноти.

ДО, РЕ, МІ, ФА, СОЛЬ, ЛЯ, СІ

В теплий ...щик че…паха

Пара... не відкриває,

Че...паха під ...щик

Панцир під став...є.

...ртух жира... начепила –

Готує ...к д... крокодила.

Ма...тко лами

Каже ма... ла...:

– Досі я було ...кливе!

Антиципація частин прислів'їв:

Весняний день                                                                               будеш кормитися.                                                   

Білий хліб любить                                                                                рік годує.

Будеш трудитися,                                                                               нема свята.

На роботу                                                                                             чорні руки.

Тяжко тому жить,                                                                            а один відріж.

Зробив діло,                                                                                    той багато знає.

Сім раз відмір.                                                                                   гуляй сміло.

Хто багата читає                                                                             хто не хоче робить.
                        
           
Для вдосконалення вимови необхідно систематично практикувати вправи з розвитку мовлення учнів. Погане мовлення породжує нерозбірливе читання, що неминуче знижує рівень розуміння прочитаного. Треба прагнути, щоб мовлення кожного учня було чітким, розбірливим, досить голосним і, звичайно, правильним щодо норм орфоепії.

Практикую:

1)  промовляння голосних у різних сполученнях: і-й, е-і, а-е, а-у, у-е, и-у, і-а-е, о-у-і, и-у-і, и-е-і;

•   голосних у сполученні з приголосними: ри-ир, тр-три, тр-ра, кар- арк;

•   голосних у наголошеній і ненаголошеній позиціях;

•   приголосних у сполученні з голосними:

Біг по доріжці: ши-ша-шо-шу-ше; дже-джо-джі;

2)  вимову складів: пошепки - повільно - швидко: ла-ра-ру-ло, рі-ре- ли-лу, ре-лі-ри-ла;

3)  артикуляцію голосних і приголосних у реченнях.

Для вироблення в дітей вміння охоплювати зором не лише слово, а й певний обсяг сторінки, можна використовувати вправи із відомими цифровими стереоскопічними таблицями Шульте та Лезера.

Післябукварний період. Після закінчення букварного періоду робота над вдосконаленням техніки читання не повинна припинятися жодним чином. Тим більше, що швидкість читання - це головний чинник для успішного подальшого навчання. Оптимальним є темп 150–200 знаків за хвилину. Далі наводимо систему роботи, складену в результаті опрацювання методики І. Т. Федоренка. Головне – не тривалість, а частота тренувальних вправ. Домашнє тренування має містити 3 порції вправ, кожна порція – через одну-дві години, ефективність цієї роботи вища, ніж півторагодинне читання за один прийом. Це прийом навчання дітей, що читають неохоче або мають великі труднощі в процесі читання.

•        Розвиток оперативної пам'яті. Часто дитина, читаючи речення, особливо з шести-семи слів, не може усвідомити його змісту. Розвиток оперативної пам'яті забезпечується за допомогою зорових і слухових диктантів, методика проведення яких подана далі.

•        Багаторазове щоденне читання скоромовкою, парами, у два голоси, з постукуванням, з однієї книжки трьох рядків з переходом до читання 5-10 рядків незнайомого тексту.
•   Щоденне домашнє завдання - читати скоромовкою уривок тексту, починаючи також з трьох рядків і поступово переходячи до половини сторінки тексту. Можна визначити час, за який діти мають удома навчитися читати заданий уривок, з урахуванням того, що вони мають читати зі швидкістю 250-300 слів за хвилину. Виконання цього домашнього завдання обов'язково (!) щоденно перевіряється.

Наприкінці кожного заняття проводяться багаторазові стимулюючі самозаміри техніки читання вголос і мовчки. Одержані показники діти записують до зошитів.

Зорові диктанти. Ці письмові вправи доцільно використовувати і для формування навичок чистописання. 18 наборів розраховані на 54 дні.

Нарощування речень відбувається поступово, по одній-дві літери. Вправа виконується щоденно на уроках мови. Методика така: речення показують дітям на кілька секунд, потім вони записують його. Текст зорового диктанту швидко прочитується учнями мовчки. Дітей попереджають, що при цьому не можна рухати губами, промовляти закінчення слів. Треба привчати їх сприймати одразу два-три, а потім і три-чотири слова. Кожне речення записується з нового рядка, бо потім їх прочитують скоромовкою. Дітей слід попередити, що записувати вони мають тільки те, що запам'ятали, в жодному разі не потрібно підглядати в сусіда, краще наступного дня постаратися запам'ятати більше. Не слід сварити дітей, якщо вони не змогли запам'ятати або записати речення. Потрібно налаштовувати їх на те, що вони поступово навчаться запам'ятовувати речення з одного прочитування. Один набір речень пишеться стільки днів, скільки потрібно для того, аби переважна більшість учнів написала його без помилок.
Коли набір речень записаний, учням пропонують прочитати їх скоромовкою зі швидким постукуванням ручкою або олівцем. Кожне речення читається 6 разів з прискоренням. Читати всі 6 речень поспіль не рекомендується, бо швидкість у такому разі зростає повільно і на виконання вправи витрачається багато часу.
Слухові диктанти. Речення для слухових диктантів добираються аналогічно до зорових диктантів. Записуються й опрацьовуються вони також таким чином, як і зорові диктанти. Кожне речення диктується дітям лише раз, після чого вони повинні його записати так, як запам'ятали. Потім ці речення також прочитуються скоромовкою.
Доцільно на одному уроці використовувати один набір речень із зорових диктантів і один - зі слухових. Усього виходить 12 речень.

Покращенню техніки читання сприяє й така вправа, як швидке списування тексту. Вона має на меті формування навичок чистописання (процеси читання й письма тісно пов'язані між собою) та водночас сприяє підвищенню аналітико-синтетичних процесів. Широке ЇЇ застосування, а також читання скоромовки дає можливість скоротити час навчання дітей, які погано читають, відстають у розвитку, швидкочитанні.

Урізноманітнюють завдання із швидкочитання такі вправи.

"Струмочок" - діти читають у темпі скоромовок ланцюжком по одному реченню або по одному рядку тексту.

"Дощик, дощ, злива" – за сигналом "дощик" читають повільно, "дощ" – швидше, "злива" – ще швидше.

Запропоновані вправи передбачені не лише для використання на уроках читання, вони дібрані з урахуванням можливості самостійної роботи учнів 2-3 класів вдома.

Гра "Буква заблукала".

алк    бол    влі     лог    алз

дас    оас    ідд     ирс    шду

удб    збу    оме    хмо   елв

есоля                    сокао                    паукв

леіля                    млета                    земля

канза                    нязьк                    камоз

Гра "Будь уважним".

Знайди в кожному рядку слово, що відрізняється.

барва барва барва барва баржа барва барва барва

бідон бідон бідон бідон бідон бідон бізон бідон

бринза бринза бринза бронза бринза бринза бринза

ваза ваза ваза ваза ваза ваза вада ваза

берег берег берег берег берег берег берег берет

важити важити вижити важити важити важити важити

Гра "Слово заховалось".

Прочитай швидко-швидко рядки слів. Які слова "заховались"?

Баку - Баку - Баку - Баку - Баку

Ватра - ватра - ватра - ватра - ватра

Товар - товар - товар - товар - товар

Лапи - лапи - лапи - лапи - лапи

Шати - шати - шати - шати - шати

Рано - рано - рано - рано - рано

Слова, що "заховались": Куба, трава, варто, пила, тиша, нора.

Прочитай віршовані рядки. На місці крапок встав потрібні слова.

І у полі, і в ліску

Закружляли у танку

Ці білесенькі сніжинки.

Мов дівчата – ....

Білі мухи налетіли,

- Все подвір'я стало біле,

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе... .

У студеній високості

Народилися сніжинки

І летять на землю в гості,

Діамантові....

Довідка: пух, пушинки, балеринки.

Визнач межі речень, прочитай текст.

ДЕ ЖИВЕ ТУМАН

Найчастіше думає Ромчик ось про що у всіх є свій дім отже, є він і в туману у того сивого туману, який уранці встає над вогкою землею живе він на дні глибокої річки той туман - великий сплюх спить цілісіньку ніч і тільки перед ранком прокидається випливає з бездонної глибини, вилазить на спину тихої річки посидить, подивиться навкруги і йде в зелене поле попастися, бо голодний попасеться на запашній траві, доки сонце не вигляне, а потім знову лягає спати. (За М. Слабошпицьким)


Вправи для розвитку артикуляції і дихання

• Розтягування губ широко, складання їх у трубочку.

•  Піднімання й опускання за нерухомої нижньої губи - верхньої і навпаки.

•  "Злизування варення" (вгору по губах і вниз широким язиком).

•  "Чищення зубів" (язиком водити вправо-вліво по верхній частині різців).

•  "Коники" (цокання).

•  "Маятник" (рот напіввідкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої).

•  "Закриті ворота" (просунути язик крізь стиснуті зуби).

• "Жабки" (скреготання). Рот напіввідкритий, губи розтягнуті. Язик торкається піднебіння. Втягуємо повітря, намагаючись не рухати язиком.

• Губи міцно стиснуті, щоки надуті. Швидко переганяємо повітря то за ліву, то за праву щоку.

• Верхню губу намагаємось підняти якомога вище до носа.

• Артикуляційна гімнастика - чітке, правильне промовляння звуків, слів, словосполучень, скоромовок, прислів'їв, приказок. Промовляти їх треба спочатку повільно, а далі швидше й швидше, однак щоб язик не заплітався, щоб вимова була чіткою, без "проковтування" звуків.

• Гра "Луна".

Учитель читає слова (речення) голосно, а учні - трохи тихіше (луною). Можливе хорове читання слів з прискоренням до темпу скоромовки.

Перемагає команда, яка раніше закінчить передачу не спотворить текст.

• "Читайте швидко, вимовляйте чітко".

Забути       смішити     горошина   паляниця

забити       спішити     горобина    полуниця

завити       служити    горобчиха  попелиця

зарити       смітити     голубиця    печериця

глиб - гриб            будяк - буряк

сніг – сніп             поріг – пиріг

град — грам                  зміст — зріст

штор – штурм              плач – плащ

струм – струп              грак – граб

коліно – поліно              кран – край

плід – пліт                     баран – банан

звір — збір                     калина – малина

книга – крига                 шість – гість

Вправи для подолання бар'єру промовляння

• "Губи".

Під час читання мовчки вчитель пропонує учням міцно стиснути губи й прикласти до них палець (психології установка на беззвучне читання). Згодом палець не прикладають, а лише стискують губи.

• "Читай мовчки, рахуй уголос".

Учитель показує картинку зі словами, текстом і пропонує дітям рахувати вголос від 1 до 10, одночасно читати слова. Щоб перевірити усвідомлення прочитаного, варто переказати текст.

•  Притискання язика до зубів або затиснення його зубами.

•  Набирання в рот якомога більше повітря з тим, щоб, не випускаючи його, дихати через ніс. Щоки при цьому надуті.

•  Списування.

Вправи для активізації мислення

• Ігри з м'ячем.

Учитель кидає м'яч кожному учневі, промовляючи при цьому одне з чотирьох слів: "земля" - гравець у відповідь повинен назвати один із видів тварин; "вода" - риб; "небо" - птахів; "вогонь" - плеснути в долоні.

• Гра "Упіймай слово".

Учитель називає предмети живої природи (береза, вовк, оса) - учні сплескують у долоні, називає предмети неживої природи (пісок, сонце, вітер) - піднімають руки догори.

Учитель називає парні числа (2, 16, 100, 38) - сплескують, непарні - мовчать.

• Гра "Нісенітниця".

Прочитати слово ззаду наперед (колосок - косолок, лампа - апмал, зошит — тишоз, книга - агинк).

Прочитати слова, переставляючи склади (тато - тота, Оля - Ляо, дочка - чкадо).

•  Знайти слова, які в прямому, і в зворотному порядку читалися б однаково: шалаш, дід, око, Алла, біб, кок.

Основне завдання післябукварного періоду - вдосконалювати навички читання першокласників, відпрацьовувати темп, правильність і виразність читання, які безпосередньо залежать від усвідомленості змісту тексту. Одне із завдань післябукварного періоду - підготувати учнів до роботи з читанкою.

Отже, залежно від мети уроку навчання грамоти, його структури, рівня підготовленості дітей, запропоновані ігри на окремих етапах стануть активним засобом зацікавленості. Фантазія, казка, гра - це частка духовного життя дітей.

"Фініш"

До тексту ставлять запитання. Діти повинні читати текст до знаходження відповіді на певне запитання.

"Споруди будинок"

- Діти, всі ви добре пам'ятаєте казку "Троє поросят". Давайте зараз побудуємо будинок для Нуф-Нуфа, Наф-Нафа і Ніф-Ніфа, щоб вони жили в ньому дружно і щоб не зміг до них дібратися Вовчик.

Його можна побудувати із чарівною цеглинок, якщо прочитати написі на них.

Зі зворотного боку картонних прямокутників, що служать цеглинками, написані прислів'я про працю таким чином:

1.  Зробленеділоздаєтьсянайлегшим.

2.  Якпрацюєш, такімаєш.

3.  Безділасидіти, тойможнаодубіти.

4.  Кінець - ділувінець.

5.  Вовканогигодують.

6.  Діломайстравеличає.

7.  Гончараглинагодує.

8.  Уремісниказолотарука.

У післябукварний період навчання грамоти ми продовжували удосконалювати навичку читання такими способами:

•  15-секундними замірюваннями швидкості;

•  читанням школярів уголос і про себе, тобто самоконтролями швидкості читання;

•  багаторазовим читанням мовчки з прискоренням 10-15 рядків невідомого тексту;

•  динамічним читанням;

•  читанням з постукуванням 2 рядків з подальшим переходом до невідомого тексту;

•  читанням "буксиром";

•  щоденним домашнім читанням скоромовкою з обов'язковою перевіркою;

•  вправами для подолання бар'єру промовляння: "Губи", "Читай мовчки", "Рахуй уголос", "Не торкнись", аритмічне постукування олівцем під час читання з метою гальмування мовленнєвих рухових аналізаторів;

•  вправами для активізації мислення: ігри з м'ячем, "Упіймай слово", "Нісенітниця", "Цікаві квадрати", "Піраміда", "Протилежне слово", "Добери пару", "Вгадай слово";

•  зоровими та слуховими диктантами І. Т. Федоренка;

•  читанням перед сном;

•  вправами на вміння швидко орієнтуватися в тексті, які учні виконували безпосередньо при роботі з художнім твором.

Кожен урок ми розпочинали з п'ятихвилинного читання - дзижчання, що давало можливість кожній дитині тренуватися у читанні. Тому природно, що швидкість читання ставала більшою.

Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.




Список використаної літератури

1.      Архипов Г.Б. О влиянии темпа речи на аудирование // Ученые записки МГПИИЯ. -М., 1968.-Т.44.-с.67-109.

2.      Березіна О.М., Павловська Т.О. Мовні ігри та забави: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2002. - 104 с.

3.      Богатир В. Формування навички швидкого читання // Початкова освіта. - 2005.-Ш8.-с.14-16.

4.      Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початкова школа. - 1995. - № 9 - с.4-8.

5.      Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. -К.: Рад. школа, 1991. - 112 с.

6.      Вашуленко М.С. та ін. Навчання в 1 класі. -К.: Рад. школа, 1991. -495 с.

7.      Вояк С. Читать можно быстрее // Неделя. - 1969. - №13. - с.18.

8.      Ганькіна М. Урок читання. Мізансцени успіху // Початкова освіта. - 2005.-№ 18.-с.5-9.

9.      Горький М. О детской литературе. Статьи и высказывания. - М.: Госдетиздат, 1958.-431 с.

10.    Ґудзик І.П. Читання вголос та читання мовчки // Початкова школа. - 1991.-№4.-С.22-26.

11.    Ґудзик І.П. Чи треба вчити молодших школярів читати невідомий текст? // Початкова школа. - 1991. - №3. - с.4-6.

12.    Джеджелей О. Диференційований підхід до формування навички читання у 4-річній школі // // Початкова школа. - 2002. - № 4. - с. 10-11.

13.    Дуда В. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст // Відкритий урок. - 2002. - № 10. -с.74-76.

14.     Егоров Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению. - М.: Учпедгиз, 1953.-349 с.

15.    Жаборюк А.Н. I слово може бути мертвим... До проблеми виразного читання // Дивослово. - 2003. - № 7. - с.51 -53.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.